Діджиталізація агро-скаутингу: так чи ні? - ТОВ “FRENDT”

Діджиталізація агро-скаутингу: так чи ні?

Сьогодні термін «сільське господарство» має більш розширене значення, ніж 10 років тому. Людина прагне полегшити собі життя, створити комфортні умови праці і спростити виконання більшості операцій, бо як то кажуть: «лінь – двигун прогресу». Завдяки цьому, сільське господарство більше не асоціюється в суспільстві з важкою фізичною працею мотикою чи граблями, а з інноваціями, точністю посівів та діджиталізацією усіх робіт в полі. Процес агро-скаутингу теж змінився з тих часів.

Такий висновок випливає із того, що сьогодні вже існує або ще створюється безліч цифрових додатків і платформ для роботи з сільським господарством. Тобто, всі дані, які ми маємо  – оцифровуються. В результаті, у будь-якій точці світу ми можемо дізнатися інформацію про наше поле.

Так що ж це, як не крок до переходу від «традиційного землеробства» до  «точного землеробства»?

Точне землеробство – це комплексна високотехнологічна система сільськогосподарського менеджменту, що включає в себе технології глобального позиціонування (GPS), географічні інформаційні системи (GIS), технології оцінки врожайності (Yield Monitor Technologies), технологію змінного нормування (Variable Rate Technology) і технології дистанційного зондування землі (ДЗЗ), і направлена на отримання максимального об’єму якісної і більш дешевої сільськогосподарської продукції з врахуванням норм екологічної безпеки. (Джерело визначення – Словник агронома)

На сьогоднішній день багато процесів в агро виконуються без втручання людини – знімки супутник робить сам, зони продуктивності визначаються без нас, навіть розраховуються норми внесення добрив. Проте аналіз цих даних, контроль і їх застосування відбувається лише за участі спеціалістів.

Тепер докладніше чому так. Візьмемо до прикладу звичайний процес огляду поля (протягом) вегетаційного періоду культур. Більшість агрономів роблять це для «галочки», об’їжджають поле по периметру і дають поверхневу оцінку, яка не завжди відповідає дійсності. Можливо, це через небажання належним чином виконувати свою роботу або недостатній досвід – ми можемо лише робити припущення. Але, якщо виключити ці фактори, то проблемою є відсутність правильного алгоритму дій агро-скаутингу і, як результат, – неправильна оцінка.

Поняття «агро-скаутингу» таке нове і, на перший погляд, незрозуміле, але має досить просте визначення – це процес збору  інформації з полів у формі заданих параметрів.

То ж які вихідні дані потрібні? Місце розташування (населений пункт та господарство), точний розмір поля, культура, що вирощується, сівозміна, інформація про внесення добрив, технологічні операції, дані агрохімічного аналізу (якщо вони є), тощо.

Приїжджаючи на поле, у телефоні повинен бути активований додаток, в якому у нас будуть початкові дані, і куди ми зможемо вносити нову інформацію прямо на місці. З досвіду користування подібним додатком можна сказати, що його функціонал відіграє дуже важливу роль, адже від цього залежить швидкість внесення та якість інформації.

Звичайно, все починається з фази росту і розвитку культури та визначення густоти посіву. Якщо процес агро-скаутингу проводиться агрономом господарства, то його можна проконтролювати одразу під час висіву культури і виправити всі неточності, але якщо ж на поле приїжджає консалтингова компанія, і бачить вже факт недотримання норми висіву, то це показує недотримання культури проведення технологічних операцій. Таку суттєву помилку, яка впливає на майбутній урожай вже не виправиш, але керівництво господарства повинно зробити певні висновки.

Переходимо до огляду посівів на наявність бур’янів, шкідників та хвороб. Варто сказати, що сподіватися на внесення ґрунтового гербіциду чи протруювання насіння на всі 100% не варто, адже погодні умови ніколи не прорахуєш наперед. Тобто, без людського контролю тут не обійтися в будь-якому випадку. Застерегти свої посіви від поширення шкодочинних організмів легше на ранніх етапах їх розвитку, ніж коли вони стали масово заселятися на полі. До речі, дотримання сівозміни тут грає також важливу роль. Адже всі знають, що посів соняшник після соняшника – це поширення вовчка, а зернових після зернових – це ті ж самі шкідники та хвороби.

Наприклад, поширення хвороби склеротиніоз, яка уражує посіви соняшника. При пошкодженні рослин у фазі сходів, проростки в’януть, загнивають і згодом засихають. У фазі 4-6 пар справжніх листків стебло уражених рослин стає бурим знизу доверху з наступним відмиранням тканини та усиханням листків. Збудник зимує у вигляді склероціїв у ґрунті, де може зберігати свою життєздатність протягом 1-3 роки (максимально 6-8). Джерела збудника хвороби – ґрунт і рослинні рештки.

Поширенню хвороби сприяють: підвищена вологість, скорочення періоду ротації соняшника в сівозміні (менше 8 років), порушення агротехнічних правил обробітку ґрунту, посів неочищеним від склероціїв та непротруєним насінням.

Отже, знову ж таки, людська недбалість впливає на очікуваний урожай, адже його втрати можуть збільшуватись на 5-25 % через погіршення посівних якостей та товарних властивостей насіння (різко знижується схожість насіння, вміст олії знижується на 10 %, кислотне число олії зростає в 10-100 разів, що робить її непридатною для вживання в їжу).

Яскравим прикладом занедбаних ділянок на полі можуть бути  місця заправки обприскувачів, ділянки біля стовпів та інших насаджень. Тут проблемою є недотримання культури технологічних операцій. Витоптування рослин або ж занадто велика норма виливу спричинює фітотоксичність у культур, а відсутність дотримання норми виливу ЗЗР біля стовпів – це незнання конкретних меж поля та доріг, які пролягають біля нього. Адже при неточних контурах поля перевитрати на ЗЗР, добрива та насіннєвий матеріал за статистичними даними становлять 40%. 

Отже всі огріхи, які були виявлені на полі необхідно заносити у додаток, для того щоб уникнути їх у майбутньому.

Із вище вказаного, випливає висновок, що які б не були придумані інновації, що спрощують функції управління господарством, дозволяють збільшити прибутки – всі вони нічого не варті без втручання людини. Додатки лише допомагають контролювати ситуацію і можливо дають підказки, з приводу прогнозування розвитку шкідників, але контроль людиною є понад усе.

Проведення агро-скаутингу повинно бути обов’язковою функцією, яку мають виконувати агрономи господарства або ж консалтингові компанії з певною періодичністю для надання експертної оцінки проведеним операціям та поточному стану полів.

FRENDT надають послугу агро-скаутингу в комплексі – огляд полів спеціалістами та повний звіт з рекомендаціями по наступним діям.  Якщо систематично наймати експертів з спеціалізованих компаній не виходить – ми можемо навчити агрономів господарства, як перевіряти стан полів, що для цього використовувати, які додатки найефективніші та як аналізувати отриману інформацію.